Мета до уроків математики(практичні поради)

Мета навчання формулюється через результати навчання, виражені в діях учнів, які вчитель може надійно пізнати.
Відповідно до закону «Про освіту», державні освітні стандарти визначають:
- обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм;
- максимальний обсяг навчального навантаження учнів;
- вимоги до рівня підготовки випускників.
Стандарт є основою об'єктивної оцінки рівня освіти та кваліфікації випускників .
Є можливість перевірити результати навчання математики на трьох профільних рівнях - гуманітарних, загальноосвітніх і математичних класів.
Згідно з вимогами до оформлення документації, учитель математики повинен розробляти робочу програму по різним курсам до конкретного класу.
Мета уроку
1. Освітня мета уроку:
- забезпечити засвоєння (розуміння, поглиблення, розширення, узагальнення, систематизацію, повторення, закріплення, застосування) основних математичних знань: понять та їх визначень, властивостей, законів, правил, формул, методів (вирішення завдань і вправ, докази теорем) і т.д .

Методичні рекомендації щодо ведення учнівських зошитів з математики

Методичні рекомендації

щодо ведення учнівських зошитів з математики

                      1. Вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів

                               1.1. Загальні вимоги до ведення учнівських зошитів

                    Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня

               до    систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до чистоти, охайності та   порядку.

                Усі записи в зошитах учні повинні виконувати з дотриманням таких вимог:

·        писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом;

·        зберігати поля з зовнішньої сторони;

·        вказувати дату виконання роботи;

·        вказувати, де виконується робота (класна чи домашня), позначати номер вправи, приклада, задачі;

·        креслення виконувати олівцем (у випадку необхідності – із застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписувати ручкою;

·        якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навкіс і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає зміні, слід охайно закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не витирати гумкою, замальовувати коректором чи брати в дужки (дужки є пунктуаційним знаком), і далі написати правильно;

·        виправлення (закреслення чи поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем!!!

ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНИХ СХЕМ У НАВЧАННІ УЧНІВ ПЛАНІМЕРІЇ

ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНИХ СХЕМ У НАВЧАННІ УЧНІВ ПЛАНІМЕРІЇ

Люди, що засвоїли великі принципи математики, мають на один орган

чуття більше, ніж прості смертні.

                                                 Чарльз Дарвін

Всі ми пам’ятаємо вислови  про математику як таку, що розум в порядок приводить,  тощо. А Галілео Галілей сказав «Якщо би мені прийшлося почати ще раз своє навчання, то я за порадою Платона прийнявся б спершу за математику, як науку, яка вимагає точності і приймає за правильне тільки те, що випливає як наслідок із доведеного.»

Галілео Галілей фактично описав логічний крок міркування, без якого не існує геометрії.

Всі ми знаємо з якими труднощами стикаються вчитель і його учні, коли розпочинається вивчення геометрії. Це пов’язано з віковими особливостями розвитку дитини. До сьомого класу вивчення математики спиралося  більше на практичні задачі (робота з числами, життєві задачі) та елементарне алгоритмічне мислення (робота за нескладною вивченою схемою).  Тепер розпочинається вивчення геометрії, яка потребує доведення  тверджень, тобто оволодіння логікою висловлень.

Відомо, що  вік 13-14 років відповідає початку формування в дітей абстрактного та логічного мислення, і, в ідеалі, вивчення геометрії повинно сприяти такому розвитку.  Але, якщо від людини, яка ще не навчилася робити елементарні координовані рухи, вимагати виконувати танок, вона неспроможна буде те зробити і усе наступне життя вважатиме себе нездібною до такої діяльності.

 Методика викладання геометрії повинна враховувати те, що розвиток мислення, яке дозволить учневі оволодіти нею, тільки розпочинається  і що  вивчення напам’ять певних тверджень (аксіом і теорем)  не є еквівалентом такого розвитку.

Не можна казати про розвиток вільного суспільства без того, що члени цього суспільства вміють вільно мислити. Таким чином ми дійшли до того, що від способу викладання геометрії залежить майбутнє  країни.

А тепер перейдемо до того, як можна використати опорні схеми для реалізації концепції навчання учнів математиці, як засобу розвитку логічного та евристичного мислення учнів.

            Спершу коротко про «механізм» мислення, бо треба ж розуміти що саме відбувається з мисленням учня при навчанні математиці.